блог Ясінянської бібліотеки: Історія села

Ясіня (з Угорських джерел 1587 – 1944 р.р. паралельно використовується назва Керешмезо) розляглося в долині між Свидовецьким та Чорногорським хребтами на берегах річок Лазещина і Чорна Тиса.

Перша письмова згадка датується 1555 р. Селище розташоване біля підніжжя карпатських вершин Говерли, Петроса, Близниці, на висоті 647 м. над рівнем моря. По території селища протікають річки Чорна Тиса й Лазещина, які зливаються в центрі населеного пункту. Населення селища Ясіня - 9100 чоловік. Основна частина населення - українці (гуцули) - 7948, або 87,6 %. Проживають так само і угорці - 1052, або 11,4 %, представники інших національностей - 1 %. З часу заснування поселення тут побутує легенда про чудеснай порятунок овець вівчаря Струка, залишених у ясеновому лісі зимувати. За легендою,галичанин Іван Струк пас на цьому боці овець, але раптовий глибокий сніг завадив йому перегнати отару додому. Тож він зробив з ясена кошару для овець, а сам подався до своїх.

Коли повернувся, застав отару цілою і неушкодженою, та ще й із приплодом. На знак вдячності Богові він спорудив дерев'яну церквицю, яку прозвали Струківською і є єдиним символом селища. А ясен відтоді став символом селища і його назвою. І нині на гербі Ясіня — вівчар Струк, зелене дерево та отара.

Трохи подій з минулого..........

У XVIII столітті в околицях діяли опришки. Від них лишилася «капличка Довбуша», споруджена коштом отамана 1750 року. Відомі також перекази про те, що в Ясіні на початку XVIII століття загинув інший відомий ватажок опришків — Григор Пинтя. Опришківський загін під проводом Михайла Фішерюка-Маріщука діяв на околицях Ясіня навіть у перші роки Першої світової війни.

Гербова печатка Ясіня

У XIX столітті Ясіня — містечко Тисодолинянського повіту (округу) Марамороського комітату. Користувалося власною печаткою з гербом: на срібному тлі — зелене ясеневе дерево, під яким селянин пасе кіз.

9 листопада 1918 року Народна Рада в Ясіні проголосила Гуцульську Республіку (президент — Степан Клочурак) як частину ЗУНР і організувала з частиною УПА похід на Сигіт. У День Св. Дмитра (8 листопада 1918 р).відбулися збори всього населення Ясіні, якими керував С. Клочурак. Було прийнято рішення про непідкорення Австро-Угорській імперії та приєднання до України. Ясінчани обрали герб «Тризуб», синьо-жовтий прапор, Українську народну раду в Ясінях, яку ще називали Гуцульською радою.

Угорщина вирішила жорстоко розправитися з ясінчанами. На початку січня 1919 р. в селище прибув каральний гарнізон в кількості 608 чоловік. Дізнавшись про це, 42 ясінчани під виглядом Церковної коляди в присутності священика, під звуки трембіт прийшли на залізничний вокзал, де перебували угорці, і роззброїли гарнізон. Ясіня проголосили столицею Гуцульської Республіки, а її президентом обрали президента С. Клочурака.

10 січня відбулися збори, на яких Гуцульською радою було проголошено приєднання зі своїми кровними братами українцями. Під час збройного походу ясінчан були визволені с. Кваси, м. Рахів, селище Великий Бичків та місто Сигіт. У Сеготі відбулися бої, під час яких війська Гуцульської Республіканської армії і отримали поразку.

У червні 1919 р. румунські війська зайняли Ясіня. Згодом, за рішенням Сан-Жерменської мирної конференції Ясіня, як і усе Закарпаття, було приєднано до Чехословаччини.

17 березня 1939 року Ясіня окупували війська фашистської Угорщини. На його окраїнах пролягала угорсько-польська границя. У вересні 1939 року, після поразки Польщі у війні, була встановлена угорсько-радянська границя, яку у пошуках кращої долі перетнули десятки жителів села. Всі вони були репресовані НКВД і відправлені в Сибір й інші табори ГУЛАГУ. 4 січня 1942 року в селищі Ясіня десантувався радянський розвідувальний загін, що очолював ясінянець О.О. Борканюк. У жовтні 1942 року його повісили у фашистських катівнях. Указом Президії Верховної Ради СРСР йому посмертно привласнене звання «Герой Радянського Союзу». 6 січня 1944 року угорські фашисти зробили жорстоке злодіяння: по національній ознаці заарештували, а потім знищили майже все єврейське населення села. В урочищі Околи діяв концентраційний табір. 14 жовтня 1944 року Ясіня звільнили війська Червоної Армії. У боях за звільнення селища загинуло більше 450 радянських солдатів. У ряди Червоної Армії й Чехословацького армійського корпуса, добровільно вступили більше 300 селян. Більше 30 з них загинули в боях.

Трохи фото з минулого........