97- річниця створення Гуцульської республіки

     Ще в 20—30-х роках ХХ століття Гуцульською республікою цікавилися видатні політики, як от президент Чехословаччини Томаш Масарик. Про неї, окрім мемуарів, були романи Уласа Самчука, Зіновія Кудея, оповідання Василя Гренджі-Донського.

     Та радянський режим витравив цю республіку з пам’яті народу. Ще й нині широкому загалові невідомо, що поруч із УНР та ЗУНР у 1918—1919 роках існувала Гуцульська республіка.

     Гуцульська республіка — українське державне утворення, що виникло з народної ініціативи. І хоча поставлена тоді мета не була досягнута, однак існування республіки має велике історичне значення. Населення закарпатської Гуцульщини отримало досвід національно-визвольної боротьби, остаточно усвідомило себе українцями. На урочистостях для її вшанування зібралися кілька сотень місцевих мешканців та гостей, у тому числі голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, племінниця президента Гуцульської республіки Степана Клочарука Марія Лофердюк.

Пані Марія поділилася спогадами, розповівши, що Клочарук до останніх днів залишався патріотом України, а незадовго до своєї смерті у Празі попросив привезти з Ясіня глечик рідної землі.  

     Як зазначив у виступі Геннадій Москаль (до речі, він став першим головою ОДА на Закарпатті, який взяв участь у подібних заходах), тодішні історичні умови не залишили шансів для Гуцульської республіки, однак її утворення має величезне значення. Населення закарпатської Гуцульщини отримало досвід національно-визвольної боротьби, остаточно усвідомило себе українцями. Саме ці події дали поштовх створенню на Закарпатті через двадцять років нової української держави – Карпатської України – й поклали початок поверненню Закарпаття до України.

      Після урочистої частини керівник області та всі присутні подивилися Різдвяні виступи у виконанні дитячих колективів, виставки робіт народних умільців (працівники краєзнавчого музею), книжкові виставки (працівники селищної та районної  бібліотек). Г.Москаль вручив дітям подарунки й подарував селищу частину тиражу книги Степана Клочурака «До волі», перевиданої за власні кошти в 2009 році.